• Гіркий єси ти, кореню науки,- жалівся середньовічний школяр, одержавши різок за нехлюйство в осягненні догматів богослів’я.
• Гіркий, ох і гіркий же! – вторив йому дворянський недоросток, засланий за кордон за мудрощами науки і покараний після повернення з – за кордону за нехлюйство у вивченні славної науки, «хімікс іменуємой».
• Воістину гіркий! – згоджувався бурсак, відлупцьований за природну відразу до засвоєння премудрості псалтиревої.
• Але ж бо солодкими є плоди її,- обіцяли отці – настоятелі, не забуваючи погрожувати перстом.

Теза про смак вершків та корінців науки переможно пройшла через землі та століття і донині визнається якщо не писаним, то принаймі визнаним догматом педагогічної мудрості. Та зрештою, давно вже не зараховують до єретиків та вольтер’янців тих, хто насмілюється сумніватись у непохитності цієї тези. І мало хто з викладачів не намагався загорнути хіну пізнання у солодку обкладинку цікавості.

Та досить про загальні тези – краще приступимо до предмета хімії. Скажу, не претендуючи на оригінальність: немає нічого більш захоплюючого, ніж хімія, що викладається цікаво, і нема нічого нуднішого, ніж хімія, що викладається занудно. У цьому відношенні хімія як шкільна дисципліна безумовно є екстремальною. Але саме тому в рейтингу шкільних предметів хімія у старшокласників міцно посідає одне з останніх місць.

Витоки такої ганебної ситуації очевидні – зробити хімію цікавою та захоплюючою важко. І навіть дуже. Але причина прохолодного ставлення до хімії з боку учнів не тільки і не стільки в цьому.(Юрій Фіалков смак)

Одна з причин стосується навчально – матеріальної бази. Кабінет хімії не обладнано належним чином. І стосується це не лише комп’ютерів, а й реактивів та хімічного обладнання.

Інша причина, не менш суттєва, полягає в тім, що не всі вчителі перебудували своє педагогічне мислення, ще й досі не сприймають нові педагогічні орієнтири. І, ще недосконала структура програми для загальноосвітніх шкіл.(Ніна Буринська як зробити)

Важливо зацікавити учнів своїм предметом, заохочувати до учіння.і це важливо робити з перших уроків хімії у 7 класі.  Для цього важливо дотримуватися шести кроків до продуктивного навчання.

1. Оптимальні умови
   • Організація довкілля.
   • Позитивний настрій учителя й учня.
   • Загострення, фіксація, зосередження уваги.
   • Мета і результат: навіщо воно мені знадобиться?
   • Уявлення власних бажань.
   • Сприймання помилок як зворотна реакція.
   • Підготовка плакатів як периферійних стимулів.
2. Правильне подання
   • Змалювання узагальненої картини, зокрема, завдяки дослідженням конкретних ситуацій.
   • Використання всіх навчальних стилів.
   • Малювання асоціативної схеми, її уявлення.
3. зважене обмірковування
   • Творче мислення.
   • Критичне мислення – концептуальне, аналітичне, рефлективне.
   • Творче розв’язання проблеми.
   • Техніки стійкого запам’ятовування для цілковитого збереження інформації.
   • Аналіз власного стилю мислення.
4. Активізація збереженої інформації
   • Використання знань на практиці.
   • Ігри, замальовки, дискусії тощо для різних стилів навчання осіб із різним типом компетентності.
5. Застосування
   • Використання шкільних знань поза школою.
   • Практика.
   • Учні в ролі вчителів.
   • Поєднання нового з уже відомим.
6. Повторення, оцінювання, святкування
   • Усвідомлення того, що знає людина.
   • Самооцінка, оцінка ровесників та викладачів.
   • Безупинне повторення. [101 пед ідея]

Як же потрібно формувати інтерес учнів до вивчення хімії?

Відомо, що хімічна наука з безліччю захопливих таємниць сама по собі збуджує допитливість і цікавість учнів, їхнє бажання пізнати невідоме. Проте в жодному разі не виключає спеціальної роботи вчителя щодо виховання інтересу. Це пояснюється тим, що попередній інтерес так само швидко може зникнути, коли учні почнуть вивчати серйозні теоретичні питання.

Слід зважити й на те, що ознайомлення з хімією ґрунтується на пропедевтичному курсі природознавства. Учні вже обізнані з азами хімії, і тому приходять у 7 клас з певною зацікавленістю. Завдання вчителя – закріпити цей первісний інтерес, зробити стійким.

У цьому аспекті має значення передусім зміст навчального матеріалу. Потрібно знаходити цікаві факти, залучати історичні курйози, жарти, відомості з художньої літератури, загадки тощо.

Проте інтерес до навчання хімії викликає не лише зміст навчального матеріалу, значний вплив справляє сам процес навчання, переборювання власних труднощів, переживання власного успіху. Адже зміст навчального матеріалу з хімії не може бути завжди цікавим. Тут учителю допоможуть прийоми, форми і методи навчання. Якщо вони недосконалі й застарілі, то й цікавий зміст матеріалу не зарадить. Тому для виховання інтересу варто приділяти увагу різня ефективності уроку:

• Застосовувати розвивальну модель навчання хімії, дослідницький підхід, проблемність;
• Ширше використовувати хімічний експеримент як джерело знань, а не тільки для ілюстрацій;
• Реалізовувати діяльнісний підхід у навчанні хімії, організовувати на уроці повноцінну самостійну роботу учнів з підручником, хімічним довідником, періодичною системою, роздавальним  та іншим дидактичним матеріалом;
• Намагатися максимально індивідуалізувати навчальний процес, застосовувати групову, парну й індивідуальну роботу.;
• Використовувати педагогічні програмні засоби, мультимедійні технології, намагатися повніше комп’ютеризувати навчання хімії.

Але збудити інтерес замало, його треба розвинути, підтримати і зробити стійким, а для цього потрібна система позакласної роботи. Це й доповіді, реферати, вікторини, олімпіади, розв’язування з0адач підвищеної складності, підготовка масових заходів, вечорів, саморобних приладів тощо.

Отже, інтерес до хімії виховати можна і треба це робити. Саме життя вимагає повернутися до такої практики. Головна роль у цьому належить учителю хімії.

Наведу кілька методичних прийомів, які можна використати на уроках хімії у 7 класі при вивченні теми «Вступ».

На початку уроку потрібно зацікавити дітей. Мотивацію навчальної діяльності можна здійснювати шляхом бесіди. У вступному слові потрібно окреслити коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікава інформація, наприклад про походження терміну «хімія».

            Термін «хімія» («хемія») вперше згадується у трактаті Зосимуса – єгипетського грека з міста Панополіса (бл.400р.н.е.). до наших днів цей твір, що налічує 28 книжок, дійшов не повністю. У ньому Зосимус розповідає, що «хімії», або «священного таємного мистецтва», людей навчили демони, які зійшли з небес на землю. Першу книжку – чорну магію, згідно із Зосимусом, де описуються прийоми «таємного мистецтва», викрав у праотця Ноя проклятий ним син Хам і продав її єгипетським жерцям. Отже, від Хама і бере початок хімія, яка у вільному перекладі означає не що інше, як … хамове ремесло.

            На думку видатного історика хімії – французького вченного М.Бертло, назва «хімія» походить від слова «Хемі», «Хума», яким стародавні єгиптяни називали свою країну, а також нільський чорнозем (порівняйте з латинським «хумус» - грунт). Звідси «хімія» - чорне, як земля, «єгипетське мистецтво», що має справу з різними мінералами, металами та іншими продуктами земних надр.

            Слід зауважити, що і в давньогрецькій мові є чимало слів, подібних до назви «хімія». Так, слова «хімос», або, «хюмос», означають рідина, сік, «хіма», або «хюма» - відповідно литво, а також потік, річка. Звідси беруть початок «хімевсіс» - змішування та «хюмейя» - сплав. Це дає підставу тлумачити термін «хімія» як мистецтво, що займається розчинами, а також виплавлянням та литтям металів.[Василега]

Повторти раніше вивчене, постаратися знайти цікаві підходи до мотивації нової теми – усе це дуже важливо. Але все-таки основна причина того, чому ми регулярно приходимо в школу,-це дати нові знання, навчити чого – небудь, і краще, якщо це розумне, добре, вічне.

На першому уроці хімії, для активізації інтересу учнів можна використати комп’ютерну презентацію, де у доступній формі можна реалізувати мету: пояснити місце хімії серед наук про природу, зясувати цілі й завдання хімії. Сформувати знання про роль хімічної науки для розвитку народного господарства, у повсякденному житті людини.

Під час вивчення теми «Короткі відомості з історії хімії» можна скористатися таблицею, де наведено основні етапи розвитку хімії та їх коротку характеристику.

Етапи розвитку хімії як науки

Практично на усіх типах уроку присутній такий елемент як узагальнення й систематизація знань. Методична цьому етапі уроку різноманітні, але головне, щоб вони відповідали темпу уроку, рівню підготовки, враховували вікові особливості класу. При закріпленні знань учнів про хімічний посуд та обладнання можна використати методичний прийом «сніжна грудка». Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів.

Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: слово – речення – питання – відповідь. Учитель показує на учня і говорить: «Слово». Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Показує на іншого учня і говорить: «Речення». Другий учень складає речення із цим словом. Третій учень придумує питання до цього речення, четвертий – відповідає на нього.

Приклад:

Початок уроку – це перш за все, перевірка домашнього завдання і налаштування на отримання нових знань. При перевірці правил поведінки в кабінеті хімії можна застосувати прийом «Знайди помилку». Успішно знайдені помилки, присмачені щирою похвалою учителя, дозволять дітям відчути себе дослідниками й експертами.

Завдання: у поданому висловлюванні знайти помилку та сказати, як потрібно поступити правильно. Правильна відповідь свідчить про глибокі знання і критичне мислення учнів.

1.Після того, як лаборант  роздав реактиви можна починати виконувати досліди на свій розсуд. (Ні, досліди можна виконувати лише ті, які передбачені в підручнику або вказані вчителем).

2. Під час виконання дослідів на робочому столі може бути яблуко, печиво. (Ні, під час виконання дослідів на столі мають бути реактиви, обладнання, зошит, підручник і письмове приладдя. Вживати їжу у кабінеті хімії забороняється!).

3. Якщо виникають труднощі потрібно порадитися із товаришем. (Ні, за найменшого сумніву щодо обладнання, послідовності та умов виконання досліду зверніться по допомогу до вчителя чи лаборанта).

4. Якщо для досліду взяли зайву кількість речовини, то її можна відсипати чи відлити назад до посудини в якій вона знаходиться. (Ні, надлишки речовин потрібно зсипати чи зливати в окрему посудину).

5. Чим більшу кількість реактивів взяти, тим краще пройде дослід. (ні, для дослідів потрібно використовувати невеликі кількості реактивів).

6. Якщо потрібно запалити спиртівку, то це можна зробити від іншої спиртівки, що горить. (Категорично ні! Адже спирт може пролитися на робочий стіл чи одяг і виникне пожежа).

7. З ушкодженим посудом потрібно працювати особливо обережно. (Ні, для дослідів можна використовувати лише чистий, неушкоджений посуд).

8. Якщо стався нещасний випадок, то потрібно залагодити ситуацію самостійно. (Ні, у разі нещасного випадку негайно потрібно повідомити вчителя).

Домашнє завдання – особливий вид самостійної роботи, тому що ця робота проводиться без безпосереднього контролю вчителя. Крім традиційних завдань можна запропонувати учням намалювати лабораторію алхіміка; створити проект  «Значення хімії в побуті» тощо.